01 вересня 1905 року в селі Успенівка Керченського повіту Таврійської губернії розпочала роботу початкова школа, побудова за кошти Андріївського кредитно-земельного товариства, очолюваного на той час Г.С. Іванченком. За час свого існування Успенівська школа була свідком буремних років Першої світової та громадянської війн, колективізації, голодомору 30-х років. 22 червня 1941 року випускники школи разом зі всіма жителями села пішли захищати рідну землю від фашистів. Восени цього ж року на територію Успенівки прийшли фашистські загарбники, які вже в перші дні заявили про те, що головна їхня мета - встановлення нового порядку.

Розпочалися масові грабунки мирного населення,розстріли комсомольців та комуністів, на території селища Андріївки було збудовано табір для військовополонених бійців Червоної армії. З осені 1941 по вересень 1943 року школа була закрита, а восени цього ж року після звільнення території Бердянського району в школі знову розпочались заняття. 9 травня 1945 року прийшла довгождана мить. Фашистська Німеччина підписала акт про капітуляцію. Це була перемога радянського народу над фашистською воєнною машиною, почали повертатися до рідного села солдатиb Великої Вітчизняної війни, на їх грудях сяяли ордена та медалі учасників бойових дій, та в той же час в багатьох сім'ях оплакували тих, хто назавжди залишився на полях битв нашої держави та держав Європи. У процесі роботи Успенівська школа кожного року направляла в доросле життя своїх випускників. У 1983 році школу закінчив сором'язливий, тихий і лагідний хлопчик Синицький Віктор, незабаром його було призвано на дійсну військову службу, і доля привела його до радянських військ в Афганістані. За мужність і героїзм у виконанні інтернаціонального обов'язку Віктор Павлович Синицький Указом Президії Верховної Ради СРСР був нагороджений Золотою Зіркою Героя Радянського Союзу та орденом Леніна. У наші дні випускники школи проживають по всій території України, а також у Росії, Білорусії, Казахстані, Прибалтійських державах, Грузії, Вірменії, Азербайджані. Різні професії опанували учні Успенівської школи, привабливою для них стала і шанована односельцями професія вчителя. Особливістю нашої школи є те, що близько 50% працівників школи - її випускники різних років. Працівники місцевого сільгосппідприємства «Нива», в основному, теж випускники школи. У нашій школі є дуже гарна традиція: практично кожного року проводимо зустрічі випускників різних років, і ось в серпні 2005 року відбулася зустріч , присвячена 100-річчю школи, на яку прибули зовсім юні і сивочолі випускники. Вони згадували свої шкільні роки, своїх товаришів... Це, дійсно, було велике свято для жителів села Успенівки. Пам'ятає школа багато дечого з історії рідного села. Багатьох вчителів немає на цьому світі, але зі словами глибокої вдячності згадують жителі села Бахмацьку Наталю Андріївну, Горобій Надію Никанорівну, Микулу Ольгу Никифорівну, Мельник Поліну Іванівну, Павленко Аллу Михайлівну, Бабака Миколу Яковича, Бабак Ніну Олександрівну, В'юна Леоніда Микитовича, Горобій Тетяну Дмитрівну. На заслуженому відпочинку знаходяться вчителі Ніколаєнко Антоніна Антонівна, Ашифіна Тамара Василівна, В'юн Марія Іванівна, Потась Любов Михайлівна, Скорик Ольга Андріївна, Таран Катерина Митрофанівна. Продовжують роботу вчителі-пенсіонери Тюкіна Світлана Володимирівна, Лісняк Ася Володимирівна, Верецун Галина Миколаївна. Навчає школярів рукоділлю Мартиненко Людмила Олександрівна, яка за сумлінну працю нагороджена знаком «Відмінник освіти України». У 2011-2012 році в школі навчається 70 учнів, усі вони в міру своїх сил і можливостей є продовжувачами славних традицій, які започатковані їх попередниками. Команда Успенівської школи - постійний учасник районних спортивних змагань, предметних олімпіад, туристичних зльотів, конкурсів художньої самодіяльності «Таланти твої, Україно». Беручи активну участь у житті району, учні регулярно здобувають призові місця. Педагогічний колектив школи - 15 вчителів, із них 7 - випускники Успенівської школи, мають достатньо високий фаховий рівень, що дозволяє якісно виконувати Державні програми з основ наук. Свято першого і останнього дзвоника, Новорічний карнавал, випускний вечір - це день відкритих дверей у школі, бо на них збираються майже всі жителі села Успенівки. Школа пишається своїм учнями;такими, як: Білоусенко Олександр Федорович – екс - керівник банку «Аваль», Герой Радянського Союзу Синицький Віктор Павлович, військові Яценко Віктор Іванович, Петручак Володимир Вікторович, Сірко Микола Михайлович, лікарі - Ніколаєнко Світлана Василівна, Марченко Сергій Васильович, вчителі - Тацій Ольга Петрівна,Тюкіна Світлана Володимирівна, Павленко Любов Іванівна, Кальма Лариса Олександрівна, Михно Любов Петрівна, Михно Віталій Вікторович, Михно Сергій Вікторович, агрономи - Бассараб Борис Михайлович, Яцун Григорій Олексійович, Логвиненко Анатолій Васильович, інженери - Рак Юрій Петрович, Верещак Володимир Іванович, спеціалісти агрофірми – Гасько Михайло Михайлович, Сокальська Валентина Володимирівна, Мархулія Світлана Володимирівна. Хоча і старенька наша школа, але успенівці сподіваються, що стежини, які ведуть до цього осередку знань і культури, ніколи не заростуть травою, що ще не одне десятиліття на подвір'ї школи лунатиме дитячий сміх. Бо доки живе наша школа, доти живе й село. Хочеться вірити в те, що село житиме, бо в Успенівці, мабуть, найбільше в районі багатодітних сімей - 19. Є в Успенівці і трудові династії: вчитель-пенсіонер Потась Любов Михайлівна стала прикладом у виборі професії для своєї племінниці Ніколаєнко АнтоніниАнтонівни, шляхом якої пішла її племінниця Михно Любов Петрівна, сини якої Михно Віталій Вікторович та Михно Сергій Вікторович теж працюють учителями. Причому, всі вони працювали або ще працюють у рідній Успенівській ЗШ, а їх загальний трудовий вік налічує більше ста років. Нехай же кількість трудових династій збільшується, хай народжуються нові люди, всі лиха та негоди оминають наше село. Хай процвітає Успенівка і славна буде ще багато-багато літ.